Марія метлицька. Вірний чоловік

25

отримала задоволення від книги, раніше цього автора не читала. Надія, жінка похилого віку, поховала свого чоловіка, хорошого сім’янина і батька. Залишилася одна, так як дочка живе в португалії і їй від мами потрібна тільки допомога у вигляді грошей, та й дзвінки її мамі завжди тільки нагнітають обстановку – все у неї погано, всім вона незадоволена. У наді є подруги, з якими, нехай не часто, можна скоротати дні, але надя не уявляє свого життя без григорія. Хоча за життя він ніколи її не хвалив, вважав доброю, але недалекою жінкою. У грошах не було відмови, як і допомоги в сімейному побуті. Подруги вважали, що надя витягла щасливий квиток, коли вийшла заміж. Та й кому вона була потрібна в свої 30 з невеликим років? жила з матір’ю і вже поставила хрест на заміжжі, коли григорій запропонував їй вийти за нього заміж. Так, старше її, має квартиру, машину, гідну зарплату. У любові не зізнавався, але може скромний такий, та й надя полюбила його не відразу. Коли вже сил зовсім не залишилося на сльози, вона стала потроху розгрібати кути, так як останні 2 роки григорій сильно хворів і надя була прив’язана до будинку, їй було не до прибирання, хотілося щось свіженьке приготувати, та й власне здоров’я теж стало пустувати. Коли був у неї гіпертонічний криз і довелося викликати швидку, то григорій сказав, що через неї у нього розболілася голова і надя зрозуміла, що більше ніколи не буде викликати собі швидку. Так і стала жити, а більше існувати. Але в один із днів їй на очі попалася коробка з листами і хоча, як вважав григорій, вона була жінкою не цікавою, але тут жіноча цікавість взяла верх. Листів було багато і всі їх писав її чоловік якийсь громадянці. Перший лист її ошелешив, вона дочитувала його як в маренні. Викинути інші була думка, але…і згадалася їй її знайома, мати двох синів. Один перед іншим-той робить матері ремонт, інший в подорож її відправляє. Невістки водять свекруха в театри і магазини, миють у неї вдома вікна і кахель. На питання наді, як так у неї вийшло, та лише здивувалася – звичайно, поважати себе треба. Цінувати і любити. Жити з відчуттям, що всім твоїм близьким казково пощастило з тобою,дорогоцінної. Тоді і інші так до тебе ставитися будуть. І надя зрозуміла, що ніколи себе не поважала, вважала самої пересічної звичайної жінкою. І раптом ці листи. Виявляється, її чоловік був зовсім не сухар. Більше нічого писати не буду, цікаво читати. Раджу до прочитання, тим більше видання не велике.