Я продовжую жити. Я впораюся.

16

Але все по порядку: на початку літа нами було вирішено зробити ремонт. 3 місяці ми обговорювали, що як має все відбуватися… Хоча ні…я про це думала і говорила, чоловік швидше погоджувався і говорив “як скажеш, так і зроблю”. Ось прийшла осінь і в один “прекрасний” день він сказав, що він йде пожити окремо. Кілька тижнів пройшли як в тумані від образи і нерозуміння, що пішло не так в наших відносинах. Я багато думала, багато переживала, вінілу і його і себе…ми почали спілкуватися через ватсап. Він писав як йому погано жити зі мною, що велика частина його життя пройшла в порожню і т.д. І той же час, що я найкраща людина в його житті…спілкувалися багато і болісно. Одним з підсумків цього спілкування став варіант відвідування психолога. У перший раз ми пішли на прийом тиждень тому… Багато сліз, багато слів… За підсумком зустрічі чоловік допомагає з ремонтом, з перевезенням будматеріалів, з розведенням проводки, але настільки все спокійно і ідеалістичні, що не віриться в те, що відбувається..ми обговорюємо тільки ремонт.вчора я була на прийомі одна. Зрозуміла, що психолог готує мене до факту розлучення, як не піти у вир відчаю і самосажаления..не дуже приємне усвідомлення. Але сподіваюся, що це допоможе.дочка проявляє до мене підвищену турботу. Аж сльози на очі навертаються… Їй то за що ці переживання?вчора ввечері чоловік прийшов з шампанським і цукерками, 14 років, як ніяк, але… Затіяв чергове з’ясування стосунків. За підсумком я сама йому сказала, що якщо все так погано йди і подавай на розлучення. Пішов, грюкнувши дверима..сьогодні у нього день народження. У мене є подарунок і квитки в театр… Квитки, як і подарунок, були куплені заздалегідь, хто ж знав, що так вийде…віддам квитки куме, постановка золотухіна” собаче серце ” ех…в ремонті буду просити допомоги у знайомих.так є ще один момент. З жовтня по квітень по суботах ми ходимо в лазню. Ми збираємося кількома сім’ями. Має намір ходити і чоловік, тільки ось в якій якості поки не зміг мені сказати… Настрій змінюється від злості до відчаю. Думаю завести собаку, інакше я загрузну вдома у власних думках і переживаннях.. Так хоч до моря буду виходити, вигукувати біль і образу…і ще, якщо дозволять фінанси після ремонту, треба піти вчитися на права. Потрібно чимось себе займати інакше я зійду з розуму …про переживань практично перестала їсти, можу зрозуміти, що не їла годинах к4-5 вечора, з’їсти можу тільки бутерброд або стакан кефіру.

Написано все начебто правильно, залишилося змусити серце не любити, не рветься на частини…я зможу, я справлюсьеслі є помилки, не судіть строго, я плачу коли пишу все це…